Захисник луганської «Зорі» Жуніор Рейєс про частину сезону 2024/25, свою родину та повернення в Україну під час війни:
-По-перше, хочу сказати, що був радий повернутися в «Зорю». Я чув, що в Україні війна, але любов до клубу, який багато що мені дав та до країни, вплинули на моє остаточне рішення.
Безумовно, я розмовляв з родиною про моє повернення. Моїй дружині дуже подобається культура України, тому вона була за те, щоб ми повернулись. До того ж, ми жили в Запоріжжі декілька років до цього.
-Твоя родина в Україні зараз разом з тобою.
-Так, вони тут. Спочатку, в перші дні тут, чуючи тривоги та вибухи, дружина серйозно хвилювалася, плакала. Як виявилось, до всього цього, на жаль, звикаєш. Тому зараз ми звикли до такого життя, як і в усіх українців. Сприймаємо все це по інакшому, нормально, якщо так можна сказати, живемо. Дуже сподіваємось, що скоро весь цей жах закінчиться.
-Дружина приїхала в Україну з дітьми. Якщо дочка ще зовсім маленька, то син Бенжамін, напевно, вже десь навчається.
-Так і є. Він навчається в школі. В першому класі. Намагається комунікувати з дітьми. Діти швидко вчаться. Він вчиться в україно-англійській школі. Буде знати багато мов (посміхається).
-Наші глядачі мали змогу побачити його в наших соціальних мережах, тому що інколи він приходить на тренування.
-Коли в школі вихідний або ж довго повітряна тривога, я беру його на тренування з собою. До того ж, на офіційні матчі він, разом із дружиною та донькою, приходять на стадіон, підтримати мене та всю команду в цілому.
-До речі, що скажеш про підсумок цієї частини сезону?
-Думаю, нам треба прогресувати далі. Потрібно підніматися в таблиці. В нас гарний склад, є все, для того, щоб бути якомога вище в таблиці. Потрібно ще трохи часу, щоб показати все те, на що ми здатні.
-Ти деякі матчі грав не на своїй рідній позиції – справа в захисті.
-Для мене це не складно. Так, моя робоча нога - ліва, частіше грав зліва. Але позиція правого захисника не є складною для мене. Набагато важливіше те, що я маю змогу допомогти команді.
Квитки
